Театр ім. Саксаганського

Обласний музично-драматичний театр ім. Саксаганського. У 1920 році видатний режисер Лесь Курбас вперше в Україні у цьому театрі поставив виставу "Макбет".

Центр

Кінотеатр ім. О. Довженка

Мерія Білої Церкви

Будинок урочистих подій (ЗАГС)

Піднести історичне звучання центру якоюсь мірою вдалося пам'ятниками та пам'ятними знаками. Перший був пам'ятний знак полеглим у війну студентам та викладачам сільськогосподарського інституту.



Готуючись до 950-ліття, спорудили й інші. Всі вони, окрім монумента Леніна, поставлені в обхід заборон і регламентацій під видом "пам'ятних знаків". І всі - подарунок місту від підприємств. Тільки погруддя Тараса Шевченка фінансувалося з міського бюджету.

Торгові ряди

В 1809 – 1814 роках на головній площі міста будуються торгові ряди. 

Ще в 60-х роках Торговий майдан був відправним пунктом планіровочної структури ядра центру і міста в цілому. 

Вони були зведені в стилі класицизму з відкритими галереями по периметру. В`їзд у внутрішній двір був влаштований з кожної з чотирьох сторін через арки з портиками.

Центр

Центр міста - його візитна картка.Тут завжди зосереджуються адміністративні, громадські, культурно-просвітницькі й торгові організації, і в цьому головна його фукція.

КАПЛИЦЯ - ПАМ’ЯТНИК

КАПЛИЦЯ - ПАМ’ЯТНИК землякам, які загинули в локальних війнах, постала на Комсомольському бульварі і освячена 6 травня 1996 року. Виконком міської ради надав ширшого сенсу первісному задуму міського товариства воїнів-учасників війни в Афганістані 1979-89 р. р., яке ініціювало спорудження його для увічнення своїх полеглих товаришів.
Покриття башточки й чотирьох склепінь, виконані з міді, надають каплиці святковості й урочистості та підкреслюють строгість форм і тонів. По центру головного входу розміщене зображення св. Георгія Побідоносця, покровителя Білої Церкви.

Микільська церква

Микільська церква

Вціліла південна частина найстарішої культової споруди, з тих що збереглися, у Білій Церкві - невеличка Микільська церква закладена гетьманом України Іваном Мазепою в 1706 році, як початковий штрих до великого незавершеного архітектурного комплексу. Ця маленька "церквушка" в свій час виявилась хранилищем багатьох скарбів православ'я.

Преображенський собор

       Преображенський собор

Преображенський собор було збудовано у 1833-1839 роках в дворі напівзруйнованої Микільської церкви. Замовниця - Олександра Браницька була похована 15 серпня 1839 року в неосвяченому приділі Олександра Невського, не доживши до завершення будівництва.
Храм було споруджено у класичному стилі. Його висота 40 метрів. Інтер’єр був розписаний монументальним олійним живописом, який не зберігся до наших днів.